Брикети паливні: Паливні Брикети — OLX.ua
| |||||
| |||||
Паливні брикети — Вікіпедія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Паливні брикети або біобрикети — це вид твердого палива, альтернатива звичайним дровам або вугіллю, що представляє собою пресовану масу з відходів деревообробки (тирса, тріска, стружка тощо), сільського господарства (сіно, солома, листя, лушпиння соняшнику, рису, гречки, стебла кукурудзи та ін.), торфу, крихти кам’яного вугілля[1][2].
Паливні брикети застосовуються в якості твердого палива для камінів і печей будь-яких видів, у тому числі твердопаливних, піролізних, котлів систем опалення. Так як паливні брикети екологічно чистий продукт і горять практично бездимно, ідеально використовувати їх для обігріву житлових приміщень, лазень, наметів, теплиць і т.д..
Виготовлення брикетів — хороша альтернатива прямому використанню соломи і деревних відходів у вигляді палива. Брикети виділяють більше тепла, ніж солома, тирса і тріска в чистому вигляді, збільшуючи коефіцієнт корисної дії котелень, не вимагають великих складських площ і при зберіганні не самозаймаються. Наприклад, при спалюванні 1 т деревних брикетів виділяється стільки ж енергії, скільки при спалюванні 1,6 т деревини, 480 м3 газу, 500 л дизельного палива або 700 л мазуту[джерело?
Типи паливних брикетів[ред. | ред. код]
Руф[ред. | ред. код]
Прямокутні, в простолюдді їх називають «цеглинки» виготовляються на гідравлічних пресах при тиску 300-400 бар. Назва походить від назви компанії виробника обладнання для виготовлення таких брикетів RUF® GmbH & Co. KG. Переваги брикетів Руф — це їх естетичний вигляд, традиційна упаковка поліетиленові термозбіжні пачки, — зручно використовувати в камінах[джерело?].
Нестро (рідко Нельсон)[ред. | ред. код]
Циліндричні брикети з радіальним отвором або без нього, виготовляються на гідравлічних або ударно-механічних пресах при тиску 400-600 бар. Переваги брикету Нестро в їх невибагливому (порівняно з іншими видами) виробництва і дешевизни готової продукції. Фасуються, як правило, в поліпропіленових мішках або біг-бегах
Піні-Кей[ред. | ред. код]
4- або 6-гранні брикети з радіальним отвором, виготовляються на механічних (шнекових) пресах за допомогою поєднання дуже високого тиску — 1000-1100 бар — і термічної обробки. Брикети Піні-Кей за рахунок термічної обробки має характерний чорний або темно-коричневий колір зовнішньої поверхні. Їх переваги: стійкість до механічних пошкоджень, висока вологостійкість. Брикет відрізняється високою калорійністю і тривалим часом горіння[джерело?].
- ↑ Pandey, Sudip; Dhakal, Rabindra (2013-06-01). Pine Needle Briquettes: A Renewable Source of Energy.
- ↑ ВЭ/ВТ/Брикет угольный — Викитека. ru.wikisource.org. Процитовано 2019-09-26.
Опалення дровами, здавалося б, давно мало втратити свою актуальність і канути в небуття. Адже майже в кожному будинку є опалювальні системи. Однак не все так просто. Є ж ще лазні, сауни і каміни. Саме їм і потрібно деревна «підгодівля». А так як це вже є не необхідністю, а рідкісним випадком побалувати себе, то і якості хочеться відповідного. Дрова є найбільш звичним матеріалом для підтримки вогню. Але їх поступово витісняють
паливні брикети.
Паливні брикети бувають двох видів, проте різниця між ними не дуже велика:
Евробрікети РУФ
Евробрікети Піні-кей
За рахунок цього ціна на такі дрова вище: націнка становить близько двох тисяч рублів за тонну. Зовні вони також не схожі на РУФ: ці дрова мають форму, наближену до звичайного поліна, з наскрізним отвором. Що краще вибрати звичайні дрова або «євро»?
• Згорають буквально до золи, залишаючи після себе її в кількості 1% від початкової маси матеріалу. Доречно, після згоряння дров залишається вугілля, що становить близько 20% від початкової кількості матеріалу. До речі, золу від згорілих евродров можна використовувати як добриво для ґрунту: розсада на цьому місці буде рости краще завдяки збільшеній кількості калію.
• Тепловіддача евродвров значно вище, ніж у звичайних: різниця в 2 раза. youtube.com/embed/_Feh3lIHg5A?rel=0″ frameborder=»0″ allowfullscreen=»»>
— Евродрова при спалюванні не виділяються речовини, які є шкідливими і небезпечними для здоров’я людини. Справа в тому, що в звичайних дровах містяться грибки та пліснява, які при згорянні гинуть, але створюють токсичний дим.
В цілому, всі позитивні сторони паливних брикетів можна було б умістити в одне слово: економічность.Хотя, є кілька пунктів, що вигідно відрізняють паливні брикети від звичайних дров, що не мають відношення до ціни. Наприклад, одне з дуже великих переваг — чистота і порядок. Від звичайних дров дуже багато пилу, трісок і іншого сміття. Брикети таких складнощів не мають. Однак чи означає це, що брикети однозначно краще дров?
Переваги дров у порівнянні з брикетами
Отже, це основні відмінності між паливними брикетами і звичайними дровами. Однак є ще одне важливе питання, яке хвилює тих, хто сумнівається: що вигідніше купувати?
Питання в ціною!
Різниця в якості і ціні з’являється від витрат виробника на обладнання: чим більше пресується брикет, тим якісніше він і тим швидше зношується верстат, на якому він виготовлений. Цей фактор швидкого зносу і вкладається у вартість товару.
Отриману суміш заливають у форми, спресовують і залишають сохнути під сонцем на кілька днів. Звичайно, такий виріб буде істотно поступатися справжнім брикетам, але дозволить заощадити. До того ж, на ділянці стане чистіше.
Так що ж краще? |
1.Види біопалива та їх характеристика
Біопаливо ‒ це паливо, яке отримують, як правило, з біологічної сировини, в якості якої використовують стебла цукрової тростини або насіння ріпаку, кукурудзи, сої. Можуть також використовуватися целюлоза і різні типи органічних відходів.
Розрізняють тверде біопаливо (дрова, солома), рідке біопаливо (етанол, метанол, біодизель), і газоподібне біопаливо (біогаз, водень).
Тверде біопаливо
Дрова ‒ найдавніше паливо. Нині для виробництва дров або біомаси вирощують енергетичні ліси, які складаються з швидкозростаючих рослин. Через значне зростання цін на нафту останнім часом населення багатьох країн скорочує споживання нафтового палива і збільшує використання дров. Це призводить до винищення лісів.
Тверді енергоносії біологічного походження (головним чином гній, відходи деревина, торф) брикетують, сушать і спалюють в камінах житлових будинків і топках теплових електростанцій, виробляючи дешеву електрику для побутових і виробничих потреб. Відходи деревини з мінімальним ступенем підготовки до спалювання (тирса, кора, лушпиння, солома тощо) пресують в паливні брикети або в пелети, які мають форму циліндричних або сферичних гранул діаметром 8-23 мм і довжину 10-30 мм.
Рідке біопаливо
Біоетанол ‒ це звичайний етанол, який отримують шляхом переробки рослинної сировини і використовують як біопаливо. Етанол (етиловий спирт) ‒ C2H5OH або CH3-CH2-OH, другий представник гомологічного ряду одноатомних спиртів, у просторіччі ‒ спирт або алкоголь. Існує 2 основних способи отримання етанолу ‒ мікробіологічний (спиртове бродіння) і синтетичний (гідратація етилену). Наслідком бродіння є розчин, що містить не більше 15% етанолу, оскільки в більш концентрованих розчинах дріжджі зазвичай гинуть. Отриманий таким чином етанол потребує очищення і концентрування, звичайно шляхом дистиляції. У промислових масштабах етиловий спирт отримують із сировини, що містить целюлозу (деревина, солома), яку попередньо гідролізують. Суміш, що утворилася при цьому, піддають спиртовому бродінню.
Етанол у порівнянні з бензином є менш «енергонасиченим» джерелом енергії. Пробіг машин, що працюють на Е85 (суміш 85% етанолу і 15% бензину; буква «Е» від англійського Ethanol), на одиницю об’єму палива складає близько 75% від пробігу стандартних машин. Звичайні машини не можуть працювати на Е85, хоча двигуни внутрішнього згоряння працюють на Е10. На «справжньому» етанолі можуть працювати лише т. з. «Flex-Fuel» машини. Ці автомобілі можуть працювати на звичайному бензині або на довільній суміші того й іншого.
Серйозним недоліком біоетанолу є те, що при згорянні етанолу у вихлопних газах двигунів з’являються альдегіди (формальдегід і ацетальдегід), які завдають живим організмам не менший збиток, ніж ароматичні вуглеводні.
Біометанол ‒ вид рідкого біопалива на основі метилового (деревного) спирту, одержуваного шляхом сухої перегонки відходів деревини і конверсією метану з біогазу. Виробництво біомаси може здійснюватися шляхом культивування фітопланктону в штучних водоймах, створюваних на морському узбережжі. Вторинні процеси являють собою метанове бродіння біомаси і подальше гідроксилювання метану з отриманням метанолу.
Незважаючи на високе октанове число ‒ більше ніж 100, теплотворна здатність метанолу вдвічі менша, ніж у бензину. Це, а також недостатня летючість чистого спирту, пояснює необхідність змішування метанолу з бензином. Стандартом є біометанол М85 (літера «М» від англ. Methanol), що містить 85% метилового спирту і 15% бензину. Біометанол М85 не отримав поширення як внаслідок низького енерговмісту, так і через виключну корозійну активність метанолу, яка вимагає застосування спеціальних матеріалів.
З точки зору отримання енергії дана біосистеми має істотні економічні переваги в порівнянні з іншими способами перетворення сонячної енергії. Біобутанол -C4H10O ‒ бутиловий спирт. Безбарвна рідина з характерним запахом. Широко використовується у промисловості. Виробництво бутанолу почалося на початку XX століття. У 50-х роках через падіння цін на нафту бутанол почали воробляти з нафтопродуктів.
Бутанол не володіє корозійними властивостями, може передаватися існуючою інфраструктурою. Може, але не обов’язково повинен, змішуватися з традиційним паливом . Енергоємність бутанолу близька до енергоємності бензину. Бутанол може використовуватися в паливних елементах, а також як сировина для виробництва водню.
Сировиною для виробництва біобутанолу можуть бути цукрова тростина, буряк, кукурудза, пшениця, а в майбутньому і целюлоза.
Диметиловий ефір (ДМЕ) ‒ C2H6O може вироблятися як з вугілля, природного газу, так і з біомаси. Велика кількість диметилового ефіру виробляється з відходів целюлозно-паперового виробництва. Скраплюється при невеликому тиску.
Диметиловий ефір ‒ екологічно чисте пальне без вмісту сірки, вміст оксидів азоту у вихлопних газах на 90% менший, ніж у бензині. Застосування диметилового ефіру не вимагає спеціальних фільтрів, але необхідна переробка систем живлення (установка газобалонного обладнання, коректування сумішоутворення) та запалювання двигуна. Без переробки можливе застосування на автомобілях з LPG-двигунами при 30% вмісті в паливі.
Біодизель ‒ паливо на основі жирів тваринного, рослинного і мікробного походження, а також продуктів їх етерифікації.
Для отримання біодизельного палива використовуються рослинні або тваринні жири. Сировиною можуть бути рапсове, соєве, пальмове, кокосове масло, або будь-яке інше масло-сирець, а також відходи харчової промисловості. Розробляються технології виробництва біодизеля з водоростей.
Біопаливо другого покоління ‒ паливо, яке отримане різними методами піролізу біомаси, або інші палива, відмінні від метанолу, етанолу, біодизеля.
Швидкий піроліз дозволяє перетворити біомасу на рідину, яку легше і дешевше транспортувати, зберігати і використовувати. З рідини можна зробити автомобільне паливо або паливо для електростанцій.
Газоподібне біопаливо Біогаз ‒ продукт зброджування органічних відходів (біомаси), що представляє суміш метану і вуглекислого газу. Розкладання біомаси відбувається під впливом бактерій класу метаногенів.
Біопаливо третього покоління
Біопалива третього покоління ‒ паливо, отримане з водоростей.
Крім вирощування водоростей у відкритих ставках існують технології вирощування водоростей в малих біореакторах, розташованих поблизу електростанцій. Скидне тепло ТЕЦ здатне покрити до 77% потреб в теплі, необхідному для вирощування водоростей. Ця технологія не вимагає спекотного тропічного клімату.
кусков древесного угля и брикетов — Walmart.com
«,» tooltipToggleOffText «:» Нажмите на переключатель, чтобы получитьБЕСПЛАТНАЯ доставка на следующий день!
«,» tooltipDuration «:» 5 «,» tempUnavailableMessage «:» Скоро вернусь! «,» TempUnavailableTooltipText «:»Мы прилагаем все усилия, чтобы снова начать работу.
- Временно приостановлено в связи с высоким спросом.
- Продолжайте проверять наличие.